У селі Соломка на Рівненщині, де живе близько 30 людей, дістатися до найближчого міста чи навіть сусіднього села без власного авто майже неможливо. Громадський транспорт курсує туди лише двічі на день, і тільки в період навчального року.
Автобус возить дітей зі Соломки до школи в село Дюксин, а Деражненська громада оплачує перевізнику ці перевезення. Інших жителів автобус теж підвозить, якщо є вільні місця. Та влітку, коли школа не працює, маршрут зникає на три місяці, і люди лишаються без транспорту взагалі.
Причина, чому перевізники не хочуть їхати в Соломку частіше, у дорозі: до асфальту звідти 12 кілометрів бруківки. За словами голови громади Олександра Лукашця, автобус довго по такій дорозі не витримує, а пасажирів на рейс набирається одна чи дві людини, тож перевезення для перевізника збиткові. Дорога належить не громаді, а обласній державній адміністрації, і ремонтувати її зараз, під час війни, ніхто не планує.
Жителька Рівного Марія, яка доглядає літню матір у Соломці, розповіла, що через брак місця в салоні їй доводилося їхати до села в багажнику попутної машини. Найближчий магазин є тільки в сусідньому селі, а автолавка, яка раніше приїжджала двічі на тиждень, не з'являлася вже два роки.
